Додаток ЗАХИСТ УКРАЇНИ
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 22.09.2021 № 1/9-482
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної
середньої освіти у 2021/2022 навчальному році
Викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у
2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до вимог:
Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для
всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і
форми власності.
Забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів
навчання, визначених відповідними Державними стандартами, згідно з
частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню
освіту», зобов’язаний керівник закладу освіти.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених
відповідними Державними стандартами результатів навчання, є освітня
програма закладу загальної середньої освіти, що містить навчальний план і
перелік навчальних програм. Навчальним планом визначається загальний
обсяг навчального навантаження, навчальними програмами
предметів/інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів
освіти. Підручник – це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших),
що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою.
Відповідно до навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель
складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних
можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем
у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних
джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-
тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою
вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах
закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області є неприпустимим.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного
планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування
очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність
розгортання змісту предмета в підручнику. Учитель може, відповідно до того,
1
як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати місце теми в системі уроків,
кількість годин на вивчення окремих тем.
Контроль виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем)
освітньої програми (індивідуальної програми розвитку, індивідуального
навчального плану), згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України
«Про повну загальну середню освіту», здійснює керівник закладу освіти.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має
місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля
запобігання поширенню вірусних хвороб, у календарно-тематичному
плануванні з предметів/інтегрованих курсів важливо врахувати можливість
організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.
Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо
скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від
23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями
«Організація дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник),
розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).
Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом
розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України із метою
забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5 – 11 класів
запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання
«Всеукраїнська школа онлайн». Актуальність створення національної
освітньої платформи зумовлена не тільки викликами, пов’язаними з
поширенням COVID-19, а й стратегічною необхідністю забезпечення сталості
та якості навчального процесу і рівного доступу до знань для всіх учнів
України незалежно від їх місця проживання та наявних ресурсів. Всеукраїнська
школа онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для змішаного
та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи (5 – 11 класи) з
уроками та методичними матеріалами, що відповідають державним стандартам.
Навчальний контент платформи містить уроки з 18 основних предметів.
«Всеукраїнська школа онлайн» забезпечує учнів відеопоясненнями,
конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес, а
вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами
застосування сучасних освітніх технологій.
Заклад освіти може організувати дистанційне навчання за допомогою:
поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts тощо;
заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх
освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із
подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ,
наприклад Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.
Надзвичайно важливим є чітка система організації дистанційного навчання
в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання,
узгодження кількості контрольних робіт – не більше ніж три на тиждень,
урахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні
2
завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми та з
чіткими порадами й інструкціями.
Актуальною формою дистанційного навчання є також розміщення на сайті
закладу освіти записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій,
відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси. Важливо,
щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та вільний
доступ до навчальних матеріалів. Якщо вчитель чітко спланує роботу,
визначиться, як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде
використовувати, підготує/використовуватиме якісні навчальні матеріали та
організує зворотний зв’язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну
якість освітніх послуг.
Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на
групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти
(додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із
змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002,
наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012,
наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися
на групи:
під час вивчення української та іноземної мов за умови наявності в класі
понад 27 учнів;
під час проведення практичних занять з інформатики із використанням
комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі.
Можливість поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів
має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої
освіти урегульовано такими документами:
Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої
освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки
України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки
України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів
1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813;
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (чинні для 5 – 11
класів);
Інструкція з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України
від 03.06.2008 № 496.
Ураховуючи численні звернення громадян, які надходять до Міністерства
освіти і науки України, привертаємо увагу на питання оцінювання результатів
3
навчання учнів/учениць, зокрема підсумкового (тематичного, семестрового,
річного) оцінювання.
У 1 – 4 класах відповідно до Державного стандарту початкової освіти
здійснюють формувальне і підсумкове оцінювання. Заклади загальної
середньої освіти, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо
академічної свободи педагогічних працівників, можуть розробити власну
систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними
Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів
1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН № 813
від 13.07.2021).
Підсумкове оцінювання у 5 – 11 класах.
Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види
навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При
цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного
оцінювання не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При
цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня
(учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її
вивчення, складність змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від
оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають
враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з
предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах,
тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння
застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і
річна оцінки можуть підлягати коригуванню.
Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2
Інструкції з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України
від 03.06.2008 № 496.
Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 – 10 Порядку
переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до
наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України
14.07. 2015 № 762 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
30 липня 2015 р. за № 924/27369.
Зауважуємо, що для запобігання перевантаження учнів час проведення
контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним
заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову
(тематичну/контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня –
не більше ніж з трьох. Під час планування письмових контрольних робіт у
кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього
4
семестру, не допускаючи накопичення письмових контрольних робіт
наприкінці семестру, навчального року.
Години варіативного складника навчальних планів можуть бути
використані як на збільшення годин на вивчення окремих предметів
інваріантного складника, так і на упровадження курсів за
вибором/факультативів, проведення індивідуальних консультацій та групових
занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором/факультативів і
проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти
здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і
пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов
диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх
упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними
пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за
вибором/факультативів.
У разі використання варіативного складника на вивчення окремих
предметів інваріантного складника розподіл годин на вивчення тієї чи іншої
теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у
календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального
закладу чи його заступником; учитель записує проведені уроки на сторінках
класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого
використано зазначені години.
У разі використання варіативного складника на вивчення курсу за
вибором/факультативу до переліку навчальних програм в освітній програмі
закладу освіти додається програма цього курсу. Під час розподілу варіативного
складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навчальне
навантаження на учня.
Викладання навчальних предметів у 2021/2022 навчальногму році має
здійснюватись із урахуванням результатів міжнародного дослідження якості
освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь (режим доступу:
https://testportal.gov.ua/zvity-dani-4/). Документ містить рекомендації щодо
подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій
перспективах.
Привертаємо увагу, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні
зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати
здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA
має провідну компетентність (грамотність): у дослідженні PISA-2018
провідною була читацька грамотність; у двох наступних дослідженнях PISA
провідною стане математична а потім природничо-наукова грамотність.
Доводимо до відома, що Організація економічного співробітництва і
розвитку, яка відповідає за проведення дослідження PISA, зважаючи на
ситуацію, ухвалила рішення продовжити поточний цикл дослідження та
змістити всі наступні цикли PISA на один рік. Основний етап Міжнародного
дослідження якості освіти PISA, який було заплановано на 2021 рік, через
пандемію COVID-19 перенесено на 2022 рік.
5
Нагадуємо, що 05 серпня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів
України № 960-р було ухвалено Концепцію розвитку природничо-математичної
освіти (STEM-освіти) (далі – Концепція), реалізація якої передбачена до 2027
року (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-a960r).
Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне
впровадження на всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями
і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-
математичної освіти, тому пропонуємо вчителям природничих дисциплін
скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки
розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому та
профільному рівнях.
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми
STEM- освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних
на сучасному ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне
мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова
грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта упроваджується з урахуванням принципів особистісного
підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень
науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх
рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
STEM-освіта може реалізовуватися через усі види освіти – формальну,
неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у
STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів,
фестивалів, практикумів тощо).
Безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти
медіаграмотності. Інфомедійна грамотність розглядається як комплекс знань,
умінь та навичок, які можна і треба розвивати не окремим предметом, а в межах
фактично кожного предмета і будь-якої теми. Це розвиток вміння працювати з
джерелами і першоджерелами інформації, розуміння, якому джерелу можна
довіряти, вміння ефективно шукати і перевіряти інформацію. Академією
української преси та ГО «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Міністерством
освіти і науки України розроблений посібник «Освітні практики із запобігання
інфодемії, або Як не ізолюватися від правди» (режим доступу:
https://www.aup.com.ua/osvitni-praktiki-iz-zapobigannya-info /) та відповідний
відеокурс (режим доступу: https://medialiteracy.org.ua/videokurs-osvitnipraktyky/).
Посібник розроблений як освітня відповідь на інфодемію –
поширення недостовірної та неточної інформації щодо COVID-19.
Посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не
ізолюватися від правди» містить серію моделей занять із біології,
громадянської освіти / історії, української мови та сценарій позакласного
заходу, в які інтегрована медіаграмотність. Контент формує навички критичної
оцінки медіаповідомлень, розуміння власної ролі у запобіганні інфодемії та
відповідальне ставлення щодо поширення «вірусної» інформації. Посібник
може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної
середньої освіти і закладах післядипломної педагогічної освіти.
6
Привертаємо увагу керівників закладів освіти, їх заступників та
педагогічних працівників, що в змісті науково-методичної роботи в закладах
освіти мають відображатися питання теорії та практики впровадження
концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа». Пропонуємо у цій роботі використовувати видані за кошти
державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних
працівників, що висвітлюють загальнодидактичні питання та питання методик
навчання у Новій українській школі. З електронним варіантом навчально-
методичних посібників можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації
змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки (https://cutt.ly/lyP5Ay2).
Також повідомляємо, що на сторінці електронної бібліотеки, крім
електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні
видання серії «Шкільна бібліотека» для 5 – 7 класів закладів загальної
середньої освіти.
Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають
грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для
використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання
в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно
оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації
змісту освіти» (режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
До Переліку у цьому році не увійшли ті навчальні програми
факультативних курсів, курсів за вибором, строк дії грифа яких сплинув у
2021 році і дія грифа не продовжена відповідно до Порядку надання грифів
навчальній літературі та навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженим
наказом Міністерства освіти і науки України 20.07.2020 № 931, зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 11.10.2020 за № 1119/35402, (підпункт 1 пункту
5; пункт 15).
Відповідно до Порядку гриф у сфері повної загальної середньої освіти
надається модельним навчальним програмам. Навчальна програма, згідно із
Законом України «Про повну загальну середню освіту», затверджується
педагогічною радою закладу освіти (пункт 8 частини першої статті 1).
З огляду на зазначене, заклад освіти для реалізації варіативної складової
навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради закладу може
використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів
та курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН і були
включені до Переліків навчальної літератури та навчальних програм у
попередні роки.
Інформуємо, що Державний стандарт базової середньої освіти,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р.
№ 898, буде застосовуватися у закладах загальної середньої освіти з 01 вересня
2022 року для учнів 5 класу.
Міністерством з метою забезпечення впровадження нового державного
стандарту базової середньої освіти:
затверджено Типову освітню програму для 5 – 9 класів закладів
загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235), яка буде
7
впроваджуватися поетапно з 2022/2023 навчального року
(режим доступу:https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/602/fd3/0bc/
602fd30bccb01131290234.pdf);
надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ МОН від 12.07.2021 № 795 із змінами) модельним навчальним
програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються
концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти.
З текстами модельних навчальних програм можна ознайомитись за
покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/
modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkolizaprovadzhuyutsya-
poetapno-z-2022-roku .
На сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено авторські
презентації модельних навчальних програм для 5 – 6 класів закладів загальної
середньої освіти (режим доступу: https://imzo.gov.ua/prezentatsii-model-nykhnavchal-
nykh-prohram-dlia-5-6-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/).
Для успішної реалізації основних положень Державного стандарту, що
впроваджуватиметься в масовій школі з 2022 р., відповідно до наказу
Міністерства освіти і науки України від 02.04.2021 № 406, у 2021 році
стартував інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня за темою
«Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для
закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту
базової середньої освіти». Цей проєкт реалізуватиметься на базі 136 закладів
освіти, що виявили ініціативу впроваджувати ідеї, принципи, ціннісні орієнтири
нового Державного стандарту, шукати оптимальні рішення, апробувати нові
навчальні матеріали, педагогічні техніки і прийоми тощо.
Також інформуємо, що у цьому році починає діяти загальнонаціональна
програма Президента України «Здорова Україна», покликана зробити
здоровий спосіб життя частиною українського менталітету. Складовою цієї
програми є «Модель здорової школи».
З метою обґрунтування та перевірки ефективності, а також
результативності методичного інструментарію впровадження й моніторингу
«Моделі здорової школи» Міністерством розпочата реалізація інноваційного
освітнього проєкту, який буде здійснюватись на базі закладів загальної
середньої освіти Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та
Херсонської областей (наказ МОН від 04.08.2021 № 626).
Модель здорової школи окреслює вісім компонентів, які необхідні
закладу освіти для формування безпечного та здорового освітнього
середовища: освітній простір; освіта в галузі здоров’я та безпеки; фізична
культура та рухова активність; здорове харчування; медична служба;
психологічна служба; підготовка і здоров’я вчителів; залучення сім’ї та
громади.
Реалізація інноваційного проєкту «Модель здорової школи» та його
результати – це внесок у реалізацію Національного плану заходів щодо
неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку
(затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня
8
2018 р. № 530-р), а також Національної стратегії створення безпечного та
здорового середовища в Новій українській школі (схвалена Указом Президента
України від 25 травня 2020 року № 195/2020).
Важливе питання для розбудови Нової української школи, перетворення
закладів загальної середньої освіти на простір здоров’я, де діти не втрачають
здоров’я, сидячи за партами і ведучи малорухливий спосіб життя, а навпаки –
зміцнюють імунітет, гармонійно розвиваються, демонструють високий рівень
рухової активності, фізично готуються до захисту своєї країни. Для досягнення
цієї мети розроблено нову модель фізкультурно-оздоровчої та спортивно-
масової роботи закладів загальної середньої освіти «Від “ДжуніорЗ” до
здорового способу життя».
у підготовку учнів, а розвивати фізичні якості
здобувачів освіти.
Захист України
Організація освітнього процесу на уроках з навчального предмета
«Захист України» у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022
навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про
освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про військовий обов’язок і
139
військову службу», Закону України «Про національну безпеку України»,
Стратегії воєнної безпеки України, затвердженої Указом Президента України
від 25.03.2021 № 121/2021, Стратегії національно-патріотичного виховання,
затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/2019,
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392,
Положення про допризовну підготовку, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 30.11.2000 № 1770, та інших нормативних документів.
Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян
України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і
здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Як визначено в
Конституції України (ст. 17, 65) – захист суверенітету і територіальної
цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього
українського народу.
Одним із обов’язкових елементів державності країни, атрибутом її
самостійності, суверенітету, а також суб’єктом міжнародного життя є Збройні
Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави – захисну.
Проблема національної безпеки є однією з ключових у розвитку будь-
якого суспільства. Суспільна система, що не здатна забезпечити власну
національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику свого припинення.
Готовність Збройних сил України до виконання своїх функцій значною
мірою залежить від її особового складу, зокрема підготовленості молоді до
проходження військової служби.
Комплектування професійними та вмотивованими військовослужбовцями
здійснюватиметься в єдиній системі, що охоплюватиме військову підготовку в
закладах загальної середньої освіти, навчання в системі військової освіти та
управління кар’єрою військовослужбовця, турботу про збереження життя і
здоров’я особового складу, належне соціальне забезпечення
військовослужбовців, членів їх сімей та осіб, звільнених з військової служби в
запас і відставку, підготовку військово-навченого резерву. (Указ Президента
України від 25.03.2021 №121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і
оборони України від 25.03.2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки
України»).
Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту
освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно
орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на
здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної
самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській
активності.
Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної
середньої освіти – всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка
здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до
140
свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про військовий обов’язок та
військову службу» допризовна підготовка включається до Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти, що реалізується у
закладах середньої освіти III ступеня (або структурних підрозділах інших
закладів освіти), що забезпечують профільну середню освіту; закладах
професійної (професійно-технічної) освіти. Допризовна підготовка здобувачів
зазначених вище закладів освіти реалізується через викладання навчального
предмета «Захист України» та військово-патріотичне виховання. У закладах
загальної середньої освіти предмет «Захист України» вивчається впродовж 10 і
11 класів та під час навчально-польових занять (зборів) і навчально-
тренувальних занять (дівчата).
Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
26.02.2020 № 143 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів
України» та наказу МОН від 31.03.2020 № 464 «Про внесення змін до типової
освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня» назву
навчального предмета «Захист Вітчизни» змінено на «Захист України». Також,
відповідно до зазначених нормативних документів, внесено зміни у навчальні
програми з цього предмета.
Навчальні програми «Захист України» (рівень стандарту) та «Захист
України» (профільний рівень) для 10 – 11 класів закладів загальної середньої
освіти затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020
№ 1377 (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/
navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).
Водночас інформуємо, що навчально-методичне забезпечення
(підручники, навчальні посібники, засоби навчального призначення)
використовуватиметься те саме, що й під час вивчення предмета «Захист
Вітчизни».
Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти у
2021/2022 навчальному році на вивчення предмета «Захист України» в закладах
загальної середньої освіти передбачено:
10 –11 класи (рівень стандарту) – 1,5 години (інваріантна складова) та 2
години за умови виділення 0,5 години з варіативної складової освітньої
програми навчального закладу;
10 – 11 класи (профільний рівень) – 5 годин (інваріантна складова) на
тиждень.
Суттєвою загальною рисою програм, що відповідає сучасним тенденціям
в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування
освітнього процесу. Вибір форм, методів та засобів навчання, зокрема і
підручників, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та
окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх
вивчення), учитель здійснює самостійно.
141
Метою навчального предмета «Захист України» є формування в
учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту
Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення
про військово-патріотичне виховання.
Військово-патріотичне виховання визначено складовою національно-
патріотичного виховання, що в часи воєнної загрози стає пріоритетом
національно-патріотичного виховання. Військово-патріотичне виховання
орієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту
Української держави, розвиток бажання здобувати військові професії,
проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної
служби. Його зміст визначається національними інтересами України і
покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від
зовнішньої загрози.
Відповідно до поставленої мети окреслено такі комплексні освітні та
виховні завдання:
ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового
забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я;
усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України
у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави;
набуття знань про функції Збройних Сил України та інших військових
формувань України, їх характерні особливості;
засвоєння основ захисту України, цивільного захисту, домедичної
допомоги, здійснення психологічної підготовки учнівської молоді до захисту
України;
підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді до
служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях,
визначених чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення
власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і
воєнного часу.
Під час викладання навчального предмета «Захист України», окрім
загальних підходів та принципів (науковості, доступності, достовірності,
наочності та ін.), потрібно враховувати те, що молода людина 16 – 17 років
(допризовного віку) отримує перше системне враження про Збройні сили
України (інші збройні формування) і в цілому про сучасну проблематику
національної безпеки та оборони нашої держави. Тому варто акцентувати увагу
саме на такій привабливості предмета, а не на заучуванні нормативно-правових
актів, військових понять та визначень.
Для стимулювання пізнавальної активності учнів, їх дієвої самостійної
діяльності під час уроків тематичного плану № 1 бажано використовувати
роботу в групах, подібних до військових формувань, підрозділів (двійки,
трійки, відділення тощо), а під час уроків тематичного плану № 2 –
розширювати діапазон організаційних форм, методів навчання, способів
навчальної взаємодії, які максимально наближають навчальний процес до
реального життя та забезпечують практичну спрямованість навчання.
Для цього застосовують:
142
вправи і завдання до них, що створюють передумови для співпраці,
активної участі учнів у процесі навчання;
завдання, що спонукають до діалогу, висловлюванню власних думок,
міркувань, позицій, способів розв’язання проблеми;
завдання творчого характеру, при розв’язанні яких учні виявляють
ініціативу, самостійність, мають право вибору та власної аргументації;
завдання, що спонукають до обміну думками, враженнями, включають
спеціально сконструйовані ситуації вибору та моделювання життєвих ситуацій.
Сучасні виклики сприяли трансформації освітнього процесу та
формуванню нових освітніх концепцій, серед яких ключовою є концепція
навчання протягом усього життя. Все більше значення надається самостійній
роботі, рівноправним відносинам між педагогом і учнем. Особливої
актуальності ці зміни набули у зв’язку з необхідністю застосування
дистанційного навчання, досвід якого варто використовувати в перспективі.
Відповідно до навчального плану закладу заняття можуть проводитися:
10 клас – по 1,5 години на тиждень впродовж навчального року; 11 клас – по 1,5
години на тиждень впродовж навчального року; 18 годин відводиться на
проведення навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-
оздоровчому закладі, які можна проводити три дні поспіль, а якщо немає такої
можливості – під час занять за розкладом закладу освіти до кінця другого
семестру. При тижневому навантаженні 2 години на тиждень: 10 клас та
перший семестр 11 класу – по 2 години, другий семестр 11 класу – по 1 годині
на тиждень; 18 годин – на проведення навчально-польових занять (зборів)
(тематичний план № 1) і навчально-тренувальні заняття (тематичний план № 2).
Предмет вивчається юнаками та дівчатами окремо. Дівчата за їх власним
бажанням (особистим вмотивованим рішенням, у разі згоди батьків, опікунів
або піклувальників) навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за
станом здоров’я, релігійними поглядами (за поданням відповідних документів)
не можуть вивчати основи військової справи, навчаються за програмою для
групи дівчат. Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається
«Захист України» з уточненням «Основи медичних знань».
Поділ класів на групи юнаків та дівчат здійснюється незалежно від
кількості учнів у класі. Проте якщо у групі є менше ніж 5 осіб, то учні цієї
групи навчаються за індивідуальними навчальними планами.
Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття
проводяться з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок
учнів у 11 класі наприкінці навчального року. Триденні (18 годин) навчально-
польові заняття (збори) та навчально-тренувальні заняття проводяться на базах
військових частин, військових комісаріатів, лікувально-оздоровчих установ,
базових навчальних закладів та навчальних закладів. До їх організації та
проведення залучаються обласні, міські/районні територіальні центри
комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), органи місцевого
самоврядування. В окремих випадках навчально-польові заняття (збори)
допускається проводити поетапно (з урахуванням поступового вивчення тем
або розділів), у кінці першого семестру або навчального року за рахунок літньої
143
практики (10 клас). Оцінка за навчально-польові збори/заняття (НПЗ) і
навчально-тренувальні заняття (НТЗ) виставляється окремо від семестрових та
визначає підсумкову (річну) на рівні з семестровими. Проведення навчально-
польових зборів/занять, навчально-тренувальних занять записуються на
окремій сторінці журналу, підсумкова оцінка за НПЗ, НТЗ виставляється
перед річною оцінкою з предмета «Захист України» за другий рік навчання.
Основною організаційною формою вивчення предмета «Захист України»
в закладах загальної середньої освіти усіх типів є урок, що проводиться
вчителем згідно з календарно-тематичним плануванням та навчальним планом,
складеними відповідно до навчальної програми. Важливими умовами
успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість,
відповідальність учнів.
Заняття з предмета «Захист України» в усіх закладах загальної середньої
освіти рекомендується починати з виконання гімну України. Обов’язковою
умовою для тематичного плану № 1 є: шикування, перевірка готовності класу
до уроку і тренування (розминки, стройового тренажу) за тематикою уроку
протягом 3 – 5 хвилин. Спілкування між учнями та вчителем, а також учнів між
собою підтримується на зразок статутних взаємовідносин між
військовослужбовцями Збройних сил України та інших силових структур. Для
тематичного плану № 2 заняття організовуються відповідно до статуту закладу
освіти.
Обов’язкова форма одягу для вчителя під час проведення занять з
предмета «Захист України» (програма за тематичним планом № 1) – військова
(форма Збройних формувань України).
Рекомендована форма одягу для учнів під час проведення занять з
предмета «Захист України» (програма за тематичним планом № 1) – військова
(форма Збройних формувань України).
На посаду вчителя предмета «Захист України» призначають офіцерів
запасу або резерву, які мають вищу військову або педагогічну освіту, спроможні
за віком і станом здоров’я якісно проводити заняття, а також випускників
вищих педагогічних навчальних закладів, які закінчили їх за спеціальністю
вчителя предмета «Захист України» або навчались на військовій кафедрі.
У разі коли немає можливості укомплектувати ці посади офіцерами
запасу або резерву, вчителями можуть бути призначені добре підготовлені та
досвідченні сержанти (старшини), солдати (матроси) запасу або резерву з
вищою освітою.
Актуальною є проблема своєчасності надання невідкладної домедичної
допомоги постраждалим під час надзвичайних ситуацій мирного та військового
характеру. За оцінкою медичних фахівців, в Україні зі 100 осіб, які померли на
догоспітальному етапі, 20 % летальних випадків пов’зані з отриманням травм,
несумісних з життям, а інші 80 % випадків – з недостатньою системою
організації надання медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні
надзвичайної ситуації та неефективністю здійснення заходів з медичної
евакуації постраждалих до лікувальних закладів. Першочерговим завданням
для подолання зазначеної проблеми є забезпечення якомога раннього початку
144
надання домедичної допомоги постраждалим. Для цього під час вивчення
предмета «Захист України», в частині розділу «Основи медичних знань»,
центральним є навчання навичкам надання домедичної допомоги.
Навчання з домедичної допомоги регламентується Законом України «Про
екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI та наказом Міністерства
охорони здоров’я «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги
особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398.
Домедична допомоги – це невідкладні дії та організаційні заходи,
спрямовані на врятування та збереження життя і здоров’я людини у
невідкладному стані та зменшення наслідків дії на їх здоров’я, що надають
пересічні громадяни або рятівники, які не мають медичної освіти.
Метою вивчення розділу «Основи медичних знань» є засвоєння базових
теоретичних положень першої долікарської допомоги, оволодіння практичними
навичками надання невідкладної домедичної допомоги потерпілим на місці
події та при транспортуванні до лікувального закладу. Основними завданнями є
оволодіння знаннями, вміннями та навичками домедичної допомоги
постраждалим із метою збереження їм життя; надання першої медичної
допомоги при різних видах ушкоджень мирного та військового часу,
невідкладних станах та нещасних випадках; способи перенесення і
транспортування потерпілих; надання домедичної допомоги при порушенні
дихання, зупинці серцевої діяльності, опіках і відмороженнях, утопленні та
інших видах механічної асфіксії, непритомності, шоку, загальному
переохолодженні організму, тепловому і сонячному ударах, отруєннях чадним
газом та іншими отрутами, ураженні електричним струмом.
Надзвичайна важливість вивчення цього питання висуває нові вимоги до
організації навчання в умовах сьогодення, а саме включення до навчальної
програми елементів тактичної медицини та постійне удосконалення
матеріальної бази для відповідного забезпечення навчального процесу
(манекени, засоби для зупинки кровотечі тощо).
Слід акцентувати на відмінностях у наданні домедичної допомоги на полі
бою від аналогічної в цивільних умовах.
Істотного значення набуває рівень відповідної підготовки вчителів, які б
могли якісно викладати предмет з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до сучасних вимог щодо розвитку професійних компетенцій та для
оволодіння базовими маніпуляціями і обов’язковими уміннями навчання
надання домедичної допомоги вчителям необхідно пройти відповідні курси.
Безпека під час проведення навчальних занять із предмета «Захист
України» забезпечується їх чіткою організацією, суворим дотриманням заходів,
що визначаються статутами, курсом стрільб, відповідними керівництвами та
настановами. Обов’язковими є інструкції з безпеки для учнів, затверджені
керівником закладу освіти, під час проведення різних форм практичних занять
та запис в графі журналу зміст уроку про проведення інструктажу з початком
заняття.
Керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані вживати
заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати
145
необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою,
під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб,
спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та вимагати
їх суворого виконання.
Перед початком практичних занять керівник закладу загальної середньої
освіти зобов’язаний особисто впевнитися, що для цього створені безпечні
умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички
щодо їх виконання.
Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях
покладається на вчителів предмета «Захист України».
Теоретичні теми є основою формування практичних навичок учнів під
час вивчення предмета «Захист України», тому під час дистанційного навчання
викладачам пропонується скорегувати поурочно-тематичні плани, щоб учні
самостійно в домашніх умовах могли опрацювати ту чи іншу теоретичну тему
програми, вивчаючи відповідні параграфи підручників.
Якість засвоєння теми (теоретичні знання) можна перевірити за
допомогою тестів, тестових завдань, тематичних карток, ребусів, електронних
диктантів та інших дидактичних засобів.
Години практичних занять можуть бути відпрацьовані, наприклад, за
рахунок теоретичних годин під час навчально-польових занять наприкінці
вивчення повного курсу предмета «Захист України».
Рекомендується використовувати такі Інтернет-ресурси:
Сайт для викладачів та здобувачів освіти з предмета «Захист України»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/zahist56/
ЗАХИСТ УКРАЇНИ електронний навчально-методичний журнал учителя
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://3axuct.at.ua/
Сайт вчителя захисту України НВО № 16 м. Кропивницького Савенка
Сергія / [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://sites.google.com/a/kirovogradschool16.klasna.com/kabinet-zv/
Дзюба Ігор – учитель предмета «Захист України» / [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://lviv-school32.blogspot.com/
«ЗАХИСТ УКРАЇНИ від Ганни Ягнич / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://jahnu4.blogspot.com/
ЗАХИСТИМОУКРАЇНУ! / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://
viktorpoli.blogspot.com/
Електронний збірник дидактичних ігор із предмета «Захист України» /
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://didacticgameszu.blogspot.com/.
Немає коментарів:
Дописати коментар