вівторок, 4 жовтня 2022 р.

ФАКУЛЬТАТИВ

добірка матеріалів про Волинь

https://www.youtube.com/watch?v=1WH10vXy5V0 - сім чудес Волині (47хв)

https://www.youtube.com/watch?v=kUqYAGILYG4 - Луцький замок Любарта (7хв)

https://www.youtube.com/watch?v=ZdNP1OixtCk - Зимненський моастир 7хв

https://www.youtube.com/watch?v=rfCLEwFwY54 - більш релігійне Зимненський монастир

https://www.youtube.com/watch?v=ArkESr53RdQ - Люблязь

https://www.youtube.com/watch?v=BTYv2JFoP1E- про озера

пʼятниця, 26 серпня 2022 р.

Додаток 13 ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році Захист України 10 – 11 класи Організація освітнього процесу на уроках з навчального предмета «Захист України» у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до: законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про національну безпеку України», «Про основи національного спротиву» № 1702-IX від 01.01.2022 зі змінами від 03.05.2022; Стратегії воєнної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25.03.2021 № 121/2021; Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/2019; Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392; Положення про допризовну підготовку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2000 № 1770, та інших нормативних документів. Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Як визначено в Конституції України (ст. 17, 65) – захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Одним із обов’язкових елементів державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету, а також суб’єктом міжнародного життя є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави – захисну. Проблема національної безпеки є однією з ключових у розвитку будь-якого суспільства. Суспільна система, що не здатна забезпечити власну національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику свого припинення. Готовність Збройних сил України до виконання своїх функцій значною мірою залежить від її особового складу, зокрема підготовленості молоді до проходження військової служби. Комплектування професійними та вмотивованими військовослужбовцями здійснюватиметься в єдиній системі, що охоплюватиме військову підготовку в закладах загальної середньої освіти, навчання в системі військової освіти та управління кар’єрою військовослужбовця, турботу про збереження життя і здоров’я особового складу, належне соціальне забезпечення військовослужбовців, членів їх сімей та осіб, звільнених з військової служби в запас і відставку, підготовку військовонавченого резерву (Указ Президента України від 25.03.2021 №121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.03.2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України»). 2 Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності. Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної середньої освіти – всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Відповідно до статті 9 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» допризовна підготовка включається до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, що реалізується у закладах загальної середньої освіти III ступеня (або структурних підрозділах інших закладів освіти), які забезпечують профільну середню освіту; закладах професійної (професійно-технічної) освіти, а також у закладах фахової передвищої освіти. Допризовна підготовка здобувачів зазначених вище закладів освіти реалізується через викладання навчального предмета «Захист України» та військово-патріотичне виховання. У закладах загальної середньої освіти предмет «Захист України» вивчається впродовж 10 і 11 класів та під час навчально-польових занять (зборів) (тематичний план № 1) і навчально-тренувальних занять (тематичний план № 2). Основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, що поділена на початкову та базову. Стаття 6 Закону України «Про основи національного спротиву» визначає – «Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти». Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та наказу МОН від 31.03.2020 № 464 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня» назву навчального предмета «Захист Вітчизни» змінено на «Захист України». Також, відповідно до зазначених нормативних документів, наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020 № 1377 було внесено зміни у навчальні програми з цього предмета. Водночас інформуємо, що навчально-методичне забезпечення (підручники, навчальні посібники, засоби навчального призначення) використовуватиметься те саме, що й під час вивчення предмета «Захист Вітчизни». Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році на вивчення предмета «Захист України» в закладах загальної середньої освіти передбачено: у 10 – 11 класах (рівень стандарту) – 1,5 години на тиждень (інваріантна складова); 2 години на тиждень за умови виділення 0,5 години з варіативної складової освітньої програми навчального закладу; у 10 – 11 класах (профільний рівень) – 5 годин на тиждень (інваріантна складова). 3 Навчання здійснюється за навчальними програмами: «Захист України. Рівень стандарту». Навчальна програма для 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти; «Захист України. Профільний рівень». Навчальна програма для 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти. Суттєвою загальною рисою програм, відповідно до сучасних тенденцій в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування освітнього процесу. Вибір форм, методів та засобів навчання, зокрема і підручників, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення), учитель здійснює самостійно. Метою навчального предмета «Захист України» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військовопатріотичне виховання. У період війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих па посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. Військово-патріотичне виховання визначено складовою національнопатріотичного виховання, що в часи воєнної загрози стає пріоритетом національнопатріотичного виховання. Військово-патріотичне виховання орієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Української держави, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Відповідно до поставленої мети окреслено такі комплексні освітні та виховні завдання: ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я; усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави; набуття знань про функції Збройних Сил України та інших військових формувань України, їх характерні особливості; засвоєння основ захисту України, цивільного захисту, домедичної допомоги, здійснення психологічної підготовки учнівської молоді до захисту України; підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у старшокласників повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської 4 Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також військово-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні 2004, 2013-2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим російською федерацією, війни російської федерації проти України. Під час викладання навчального предмета «Захист України», окрім загальних підходів та принципів (науковості, доступності, достовірності, наочності та ін.), потрібно враховувати те, що молода людина 16 – 17 років (допризовного віку) отримує перше системне враження про Збройні сили України (інші збройні формування) і в цілому про сучасну проблематику національної безпеки та оборони нашої держави. Тому варто акцентувати увагу саме на практичній привабливості предмета, а не на заучуванні нормативно-правових актів, військових понять та визначень. Для стимулювання пізнавальної активності учнів, їх дієвої самостійної діяльності під час уроків тематичного плану № 1 бажано використовувати роботу в групах, подібних до військових формувань, підрозділів (двійки, трійки, відділення тощо), а під час уроків тематичного плану № 2 – розширювати діапазон організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, які максимально наближають навчальний процес до реального життя та забезпечують практичну спрямованість навчання. Для цього застосовують: вправи і завдання до них, що створюють передумови для співпраці, активної участі учнів у процесі навчання; завдання, що спонукають до діалогу, висловлюванню власних думок, міркувань, позицій, способів розв’язання проблеми; завдання творчого характеру, при розв’язанні яких учні виявляють ініціативу, самостійність, мають право вибору та власної аргументації; завдання, що спонукають до обміну думками, враженнями, включають спеціально сконструйовані ситуації вибору та моделювання життєвих ситуацій. Сучасні виклики сприяли трансформації освітнього процесу та формуванню нових освітніх концепцій, серед яких ключовою є концепція навчання протягом усього життя. Все більше значення надається самостійній роботі, рівноправним відносинам між педагогом і учнем. Особливої актуальності ці зміни набули у зв’язку з необхідністю застосування дистанційного навчання, досвід якого варто використовувати в перспективі. Відповідно до навчального плану закладу заняття можуть проводитися: 10 клас - по 1,5 години на тиждень впродовж навчального року; 11 клас - по 1,5 години на тиждень впродовж навчального року; 18 годин відводиться на проведення навчальнопольових занять (зборів) і занять у лікувально- оздоровчому закладі, які можна проводити три дні поспіль, а якщо немає такої можливості – під час занять за розкладом закладу освіти до кінця другого семестру. При тижневому навантаженні 2 години на тиждень: 10 клас та перший семестр 11 класу - по 2 години, другий 5 семестр 11 класу - по 1 годині на тиждень; 18 годин - на проведення навчальнопольових занять (зборів) (тематичний план № 1) і навчально-тренувальні заняття (тематичний план № 2). Предмет вивчається юнаками та дівчатами окремо. Дівчата за їх власним бажанням (особистим вмотивованим рішенням, у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я, релігійними поглядами (за поданням відповідних документів) не можуть вивчати основи військової справи, навчаються за програмою для групи дівчат. Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист України» з уточненням «Основи медичних знань». Поділ класів на групи юнаків та дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі. Проте якщо у групі є менше ніж 5 осіб, то учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами. Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття проводяться з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів в 11 класі наприкінці навчального року. Триденні (18 годин) навчально-польові заняття (збори) та навчально-тренувальні заняття проводяться на базах військових частин, військових комісаріатів, лікувально-оздоровчих установ, базових навчальних закладів та навчальних закладів. До їх організації та проведення залучаються обласні, міські/районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), органи місцевого самоврядування. В окремих випадках навчально-польові заняття (збори) допускається проводити поетапно (з урахуванням поступового вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру або навчального року за рахунок літньої практики (10 клас). Оцінка за навчально-польові збори/заняття (НПЗ) і навчально-тренувальні заняття (НТЗ) виставляється окремо від семестрових та враховується у підсумковому (річному) оцінюванні на рівні з оцінками за семестри. Проведення навчально- польових зборів/занять, навчально-тренувальних занять записуються на окремій сторінці журналу, підсумкова оцінка за НПЗ, НТЗ виставляється перед річною оцінкою з предмета «Захист України» за другий рік навчання. Основною організаційною формою вивчення предмета «Захист України» в закладах загальної середньої освіти усіх типів є урок, що проводиться вчителем згідно з календарно-тематичним плануванням та навчальним планом, складеними відповідно до навчальної програми. Важливими умовами успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів. Заняття з предмета «Захист України» в усіх закладах загальної середньої освіти рекомендується починати з виконання гімну України. Обов’язковою умовою для тематичного плану № 1 є: шикування, перевірка готовності класу до уроку і тренування (розминки, стройового тренажу) за тематикою уроку протягом 3-5 хвилин. Спілкування між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримується на зразок статутних взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних сил України та інших силових структур. Для тематичного плану № 2 заняття організовуються відповідно до статуту закладу освіти. Обов’язкова форма одягу для вчителя під час проведення занять з предмета «Захист України» (програма за тематичним планом № 1) - військова (форма Збройних 6 формувань України). Рекомендована форма одягу для учнів під час проведення занять з предмета «Захист України» (програма за тематичним планом № 1) - військова (форма Збройних формувань України). На посаду вчителя предмета «Захист України» призначають офіцерів запасу або резерву, які мають вищу військову або педагогічну освіту, спроможні за віком і станом здоров’я якісно проводити заняття, а також випускників вищих педагогічних навчальних закладів, які закінчили їх за спеціальністю вчителя предмета «Захист України» або навчались на військовій кафедрі. У разі коли немає можливості укомплектувати ці посади офіцерами запасу або резерву, вчителями можуть бути призначені добре підготовлені та досвідченні сержанти (старшини), солдати (матроси) запасу або резерву з вищою освітою. Актуальною є проблема своєчасності надання невідкладної домедичної допомоги постраждалим під час надзвичайних ситуацій мирного та військового характеру. За оцінкою медичних фахівців, в Україні зі 100 осіб, які померли на догоспітальному етапі, 20 % летальних випадків пов’язані з отриманням травм, несумісних з життям, а інші 80 % випадків – з недостатньою системою організації надання медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації та неефективністю здійснення заходів з медичної евакуації постраждалих до лікувальних закладів. Першочерговим завданням для подолання зазначеної проблеми є забезпечення якомога раннього початку надання домедичної допомоги постраждалим. Для цього під час вивчення предмета «Захист України», в частині розділу «Основи медичних знань», центральним є навчання навичкам надання домедичної допомоги. Навчання з домедичної допомоги регламентується Законом України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-УІ та наказом Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398. Домедична допомога – це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя і здоров’я людини у невідкладному стані та зменшення наслідків дії на їх здоров’я, що надають пересічні громадяни або рятівники, які не мають медичної освіти. Метою вивчення розділу «Основи медичних знань» є засвоєння базових теоретичних положень першої долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної домедичної допомоги потерпілим на місці події та при транспортуванні до лікувального закладу. Основними завданнями є оволодіння знаннями, вміннями та навичками домедичної допомоги постраждалим із метою збереження їм життя; надання першої медичної допомоги при різних видах ушкоджень мирного та військового часу, невідкладних станах та нещасних випадках; способи перенесення і транспортування потерпілих; надання домедичної допомоги при порушенні дихання, зупинці серцевої діяльності, опіках і відмороженнях, утопленні та Інших видах механічної асфіксії, непритомності, шоку, загальному переохолодженні організму, тепловому і сонячному ударах, отруєннях чадним газом та іншими отрутами, ураженні електричним струмом. Надзвичайна важливість вивчення цього питання висуває нові вимоги до 7 організації навчання в умовах сьогодення, а саме включення до навчальної програми елементів тактичної медицини та постійне удосконалення матеріальної бази для відповідного забезпечення навчального процесу (манекени, засоби для зупинки кровотечі тощо). Слід акцентувати на відмінностях у наданні домедичної допомоги на полі бою від аналогічної в цивільних умовах. Істотного значення набуває рівень відповідної підготовки вчителів, які б могли якісно викладати предмет з урахуванням певних особливостей. Відповідно до сучасних вимог щодо розвитку професійних компетенцій та для оволодіння базовими маніпуляціями і обов’язковими уміннями навчання надання домедичної допомоги вчителям необхідно пройти відповідні курси. Безпека під час проведення навчальних занять із предмета «Захист України» забезпечується їх чіткою організацією, суворим дотриманням заходів, що визначаються статутами, курсом стрільб, відповідними керівництвами та настановами. Обов’язковими є інструкції з безпеки для учнів, затверджені керівником закладу освіти, під час проведення різних форм практичних занять та запис в графі журналу зміст уроку про проведення інструктажу з початком заняття. Керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та вимагати їх суворого виконання. Перед початком практичних занять керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний особисто впевнитися, що для цього створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання. Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях покладається на вчителів предмета «Захист України». Теоретичні теми є основою формування практичних навичок учнів під час вивчення предмета «Захист України», тому під час дистанційного навчання викладачам пропонується скорегувати поурочно-тематичні плани, щоб учні самостійно в домашніх умовах могли опрацювати ту чи іншу теоретичну тему програми, вивчаючи відповідні параграфи підручників. Якість засвоєння теми (теоретичні знання) можна перевірити за допомогою тестових завдань, тематичних карток, ребусів, електронних диктантів та інших дидактичних засобів. Години практичних занять можуть бути відпрацьовані, наприклад, за рахунок теоретичних годин під час навчально-польових занять наприкінці вивчення повного курсу предмета «Захист України». Звертаємо увагу, що у 2022 році оновлено зміст навчальних програм «Захист України» (рівень стандарту) та «Захист України» (профільний рівень) для 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698). Зміст програм доповнено: матеріалом з мінної небезпеки та з попередження ризиків поводження з вибухонебезпечними предметами; питаннями поведінки у надзвичайних ситуаціях, ознайомчими питаннями з кібербезпеки та з основними поняттями сучасної інформаційної безпеки; оновленим історичним 8 ракурсом щодо подій російсько-української війни; матеріалом щодо основ національного спротиву; окремими «точковими» змінами розділах з тактичної, військової та домедичної підготовки та цивільного захисту. До проведення занять з тем, розділів, що додано в оновлену навчальну програму, рекомендуємо залучати досвідчених фахівців відповідних профілів та, за можливістю, організовувати дуальні уроки. Рекомендується використовувати такі Інтернет-ресурси: Сайт для викладачів та здобувачів освіти з предмета «Захист України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/zahist56/ ЗАХИСТ УКРАЇНИ електронний навчально-методичний журнал учителя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://3axuct.at.ua/ Сайт вчителя захисту України НВО № 16 м. Кропивницького Савенка Сергія / [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://sites.google.eom/a/kirovogradschool16.k1asna.com/kabinet-zv/ Дзюба Ігор - учитель предмета «Захист України» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lviv-school32.blogspot.com/ «ЗАХИСТ УКРАЇНИ від Ганни Ягнич / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://jalmu4.blogspot.com/ ЗАХИСТИМОУКРАЇНУ! / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://viktorpoli.blogspot.com/ Електронний збірник дидактичних ігор із предмета «Захист України» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://didacticgameszu.blogspot.com/ Навчальний курс - "Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів" (EORE) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eoreplatform.web.app/dashboard #ВБЕЗПЕЦІ / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://safe.ed-era.com/ ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ДО ТРО / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sprotyvg7.com.ua/

неділя, 12 червня 2022 р.

Звіт з виховної роботи класного керівника 5 класу
за 2021-2022 н. рік

Система виховної роботи 5 класу заснована на ідеї педагогіки життєтворчості, сприяє становленню і розвитку особистості школяра, створенню ситуації успіху та самореалізації дитини. У класі створено громадсько-освітній простір виховання дітей: виховання в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, що дає суспільству модель ціннісних відносин.

Основною метою у вихованні учнів у 2021-2022 навчальному році є продовження формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти ворогам Батьківщини та асоціальним впливам, вміння вирішувати особисті проблеми, творити себе і навколишній світ.

Для реалізації проблемної теми було розроблено план виховної роботи, який охоплює всі напрями виховання, включає в себе календарні, традиційні шкільні свята , різноманітні заходи. На позакласних заходах старолась виховуюти національну самосвідомість, патріотизм, формуюти фізичну та екологічну культуру, здоровий спосіб життя, та створюють умови для розвитку творчої особистості.

З метою поширення правових знань,підвищення рівня правової освіти,профілактичної та превентивної роботи , а також забезпечення повноцінного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я, формування фізичних здібностей особистості у 2021-2022 навчальному році було проведено такі заходи:

Проведення бесід з учнями «Дорога до школи», «Правила поведінки на вулицях і дорогах»,«Небезпека від азартних ігор», « Яка людина толерантна?»,«Конвенція ООН про права дітей»,цикл бесід «Профілактика коронавірусу, грипу, ОРВІ»,«Всесвітній день безпечного Інтернету»,цикл бесід з профілактики травматизму та здорового способу життя,”Створення НАТО”,”Правила поведінки під час повітряної триаоги”,”Обережно міни”,”Якщо сталась пожежа”, “Що робити при хімічній загрозі”,”Якщо трапився завал в будинку”

Учась у місячнику « Увага!. Діти на дорозі!» Бесіди «Мій шлях до школи і додому», провести”, участь у тиждеі вивчення правил для учнів, бесіди «Дотримання статутних вимог закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку»; виконання учнівських правил; «Дотримання правил поведінки в школі і громадських місцях», «Про необхідність дотримання шкільного розпорядку»

Була проведена відкрита виховна година 13.10 «Благословенна та держава, що має відданих синів».

Урок-інформування «Історія утворення Української армії»
Брали участь:

по збору вторсировини — макулатури;

Відзначення Дня Європи — Всесвітнього дня культурного розмаїття в ім'я діалогу і розвитку(конкурсі малюнків)

Кокурсі на краще збереженні підручники в класі.

День Соборності України;

Уроку пам’яті «Свіча Голокосту не згасне» до Міжнародного Дня пам’яті жертв Голокост;

Розробці схеми «Мій безпечний шлях до дому»

Перегляд онлайн роликів:

« Наслідки вживання наркотиків»

«Скажемо насильству Ні!»

Куріння – причини і наслідки»

Мінно-вибухові предмети

Небезпека від отруйних речовин

Як скласти тривожну валізу?

Запам”ятай ці позначки

Слава Україні

середа, 15 грудня 2021 р.

Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах

1. Види письмових робіт.

Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є:

розв'язування задач і вправ з математики, фізики, хімії, біології, географії;

оформлення результатів виконання лабораторних, практичних робіт (відповідно до навчальних програм);

складання таблиць, схем, написання рефератів тощо;

записи результатів спостережень за природними явищами що здійснюються у процесі вивчення природознавства, біології географії, фізики;

самостійні та контрольні роботи.

2.2. Тематичне оцінювання з фізики, хімії, біології, географії проводиться у різних формах по завершенню вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому одна письмова тематична контрольна робота на семестр є обов'язковою.

2.3. Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.

Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.

3. Кількість і призначення учнівських зошитів

Для виконання усіх видів письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів:

з природознавства, біології та географії — по одному робочому зошиту для виконання лабораторних, практичних робіт та інших видів робіт;

для контрольного тематичного оцінювання з усіх дисциплін передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

4. Порядок перевірки письмових робіт

Оцінка за ведення зошитів з фізики, хімії, біології та географії не виставляється. https://sites.google.com/view/kotsyubinskaya/%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8

неділя, 17 жовтня 2021 р.

Додаток ГЕОГРАФІЯ

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 22.09.2021 № 1/9-482

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної

середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

Викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у

2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до вимог:

Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для

всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і

форми власності.

Забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів

навчання, визначених відповідними Державними стандартами, згідно з

частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню

освіту», зобов’язаний керівник закладу освіти.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених

відповідними Державними стандартами результатів навчання, є освітня

програма закладу загальної середньої освіти, що містить навчальний план і

перелік навчальних програм. Навчальним планом визначається загальний

обсяг навчального навантаження, навчальними програмами

предметів/інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів

освіти. Підручник – це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших),

що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою.

Відповідно до навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель

складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних

можливостей учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем

у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних

джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-

тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою

вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах

закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області є неприпустимим.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного

планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування

очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність

розгортання змісту предмета в підручнику. Учитель може, відповідно до того,

як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати місце теми в системі уроків,

кількість годин на вивчення окремих тем.

Контроль виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем)

освітньої програми (індивідуальної програми розвитку, індивідуального

навчального плану), згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України

«Про повну загальну середню освіту», здійснює керівник закладу освіти.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має

місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля

запобігання поширенню вірусних хвороб, у календарно-тематичному

плануванні з предметів/інтегрованих курсів важливо врахувати можливість

організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.

Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо

скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від

23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями

«Організація дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник),

розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).

Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом

розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України із метою

забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5 – 11 класів

запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання

«Всеукраїнська школа онлайн». Актуальність створення національної

освітньої платформи зумовлена не тільки викликами, пов’язаними з

поширенням COVID-19, а й стратегічною необхідністю забезпечення сталості

та якості навчального процесу і рівного доступу до знань для всіх учнів

України незалежно від їх місця проживання та наявних ресурсів. Всеукраїнська

школа онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для змішаного

та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи (5 – 11 класи) з

уроками та методичними матеріалами, що відповідають державним стандартам.

Навчальний контент платформи містить уроки з 18 основних предметів.

«Всеукраїнська школа онлайн» забезпечує учнів відеопоясненнями,

конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес, а

вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами

застосування сучасних освітніх технологій.

Заклад освіти може організувати дистанційне навчання за допомогою:

поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts тощо;

заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх

освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із

подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ,

наприклад Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.

Надзвичайно важливим є чітка система організації дистанційного навчання

в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання,

узгодження кількості контрольних робіт – не більше ніж три на тиждень,

урахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні

завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми та з

чіткими порадами й інструкціями.

Актуальною формою дистанційного навчання є також розміщення на сайті

закладу освіти записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій,

відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси. Важливо,

щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та вільний

доступ до навчальних матеріалів. Якщо вчитель чітко спланує роботу,

визначиться, як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде

використовувати, підготує/використовуватиме якісні навчальні матеріали та

організує зворотний зв’язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну

якість освітніх послуг.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на

групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти

(додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із

змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002,

наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012,

наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися

на групи:

під час вивчення української та іноземної мов за умови наявності в класі

понад 27 учнів;

під час проведення практичних занять з інформатики із використанням

комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі.

Можливість поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів

має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої

освіти урегульовано такими документами:

Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої

освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки

України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки

України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в

Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів

1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом

Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813;

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових

дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом

Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (чинні для 5 – 11

класів);

Інструкція з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх

навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України

від 03.06.2008 № 496.

Ураховуючи численні звернення громадян, які надходять до Міністерства

освіти і науки України, привертаємо увагу на питання оцінювання результатів

навчання учнів/учениць, зокрема підсумкового (тематичного, семестрового,

річного) оцінювання.

У 1 – 4 класах відповідно до Державного стандарту початкової освіти

здійснюють формувальне і підсумкове оцінювання. Заклади загальної

середньої освіти, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо

академічної свободи педагогічних працівників, можуть розробити власну

систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними

Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів

1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН № 813

від 13.07.2021).

Підсумкове оцінювання у 5 – 11 класах.

Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види

навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При

цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного

оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При

цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня

(учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її

вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих

семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від

оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають

враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з

предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах,

тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння

застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і

річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2

Інструкції з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх

навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 03.06.2008 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 – 10 Порядку

переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до

наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

14.07. 2015 № 762 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

30 липня 2015 р. за № 924/27369.

Зауважуємо, що для запобігання перевантаження учнів час проведення

контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним

заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.

Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову

(тематичну/контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня –

не більше ніж з трьох. Під час планування письмових контрольних робіт у

кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього

семестру, не допускаючи накопичення письмових контрольних робіт

наприкінці семестру, навчального року.

Години варіативного складника навчальних планів можуть бути

використані як на збільшення годин на вивчення окремих предметів

інваріантного складника, так і на упровадження курсів за

вибором/факультативів, проведення індивідуальних консультацій та групових

занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором/факультативів і

проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти

здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і

пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов

диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх

упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними

пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за

вибором/факультативів.

У разі використання варіативного складника на вивчення окремих

предметів інваріантного складника розподіл годин на вивчення тієї чи іншої

теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у

календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального

закладу чи його заступником; учитель записує проведені уроки на сторінках

класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого

використано зазначені години.

У разі використання варіативного складника на вивчення курсу за

вибором/факультативу до переліку навчальних програм в освітній програмі

закладу освіти додається програма цього курсу. Під час розподілу варіативного

складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навчальне

навантаження на учня.

Викладання навчальних предметів у 2021/2022 навчальногму році має

здійснюватись із урахуванням результатів міжнародного дослідження якості

освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь (режим доступу:

https://testportal.gov.ua/zvity-dani-4/). Документ містить рекомендації щодо

подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій

перспективах.

Привертаємо увагу, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні

зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати

здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA

має провідну компетентність (грамотність): у дослідженні PISA-2018

провідною була читацька грамотність; у двох наступних дослідженнях PISA

провідною стане математична а потім природничо-наукова грамотність.

Доводимо до відома, що Організація економічного співробітництва і

розвитку, яка відповідає за проведення дослідження PISA, зважаючи на

ситуацію, ухвалила рішення продовжити поточний цикл дослідження та

змістити всі наступні цикли PISA на один рік. Основний етап Міжнародного

дослідження якості освіти PISA, який було заплановано на 2021 рік, через

пандемію COVID-19 перенесено на 2022 рік.

Нагадуємо, що 05 серпня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів

України № 960-р було ухвалено Концепцію розвитку природничо-математичної

освіти (STEM-освіти) (далі – Концепція), реалізація якої передбачена до 2027

року (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-a960r).

Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне

впровадження на всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями

і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-

математичної освіти, тому пропонуємо вчителям природничих дисциплін

скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки

розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому та

профільному рівнях.

Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми

STEM- освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних

на сучасному ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне

мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова

грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.

STEM-освіта упроваджується з урахуванням принципів особистісного

підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень

науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх

рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.

STEM-освіта може реалізовуватися через усі види освіти – формальну,

неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у

STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів,

фестивалів, практикумів тощо).

Безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти

медіаграмотності. Інфомедійна грамотність розглядається як комплекс знань,

умінь та навичок, які можна і треба розвивати не окремим предметом, а в межах

фактично кожного предмета і будь-якої теми. Це розвиток вміння працювати з

джерелами і першоджерелами інформації, розуміння, якому джерелу можна

довіряти, вміння ефективно шукати і перевіряти інформацію. Академією

української преси та ГО «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Міністерством

освіти і науки України розроблений посібник «Освітні практики із запобігання

інфодемії, або Як не ізолюватися від правди» (режим доступу:

https://www.aup.com.ua/osvitni-praktiki-iz-zapobigannya-info /) та відповідний

відеокурс (режим доступу: https://medialiteracy.org.ua/videokurs-osvitnipraktyky/).

Посібник розроблений як освітня відповідь на інфодемію –

поширення недостовірної та неточної інформації щодо COVID-19.

Посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не

ізолюватися від правди» містить серію моделей занять із біології,

громадянської освіти / історії, української мови та сценарій позакласного

заходу, в які інтегрована медіаграмотність. Контент формує навички критичної

оцінки медіаповідомлень, розуміння власної ролі у запобіганні інфодемії та

відповідальне ставлення щодо поширення «вірусної» інформації. Посібник

може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної

середньої освіти і закладах післядипломної педагогічної освіти.

Привертаємо увагу керівників закладів освіти, їх заступників та

педагогічних працівників, що в змісті науково-методичної роботи в закладах

освіти мають відображатися питання теорії та практики впровадження

концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова

українська школа». Пропонуємо у цій роботі використовувати видані за кошти

державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних

працівників, що висвітлюють загальнодидактичні питання та питання методик

навчання у Новій українській школі. З електронним варіантом навчально-

методичних посібників можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації

змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки (https://cutt.ly/lyP5Ay2).

Також повідомляємо, що на сторінці електронної бібліотеки, крім

електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні

видання серії «Шкільна бібліотека» для 5 – 7 класів закладів загальної

середньої освіти.

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають

грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для

використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання

в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно

оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації

змісту освіти» (режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

До Переліку у цьому році не увійшли ті навчальні програми

факультативних курсів, курсів за вибором, строк дії грифа яких сплинув у

2021 році і дія грифа не продовжена відповідно до Порядку надання грифів

навчальній літературі та навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженим

наказом Міністерства освіти і науки України 20.07.2020 № 931, зареєстрованим

в Міністерстві юстиції України 11.10.2020 за № 1119/35402, (підпункт 1 пункту

5; пункт 15).

Відповідно до Порядку гриф у сфері повної загальної середньої освіти

надається модельним навчальним програмам. Навчальна програма, згідно із

Законом України «Про повну загальну середню освіту», затверджується

педагогічною радою закладу освіти (пункт 8 частини першої статті 1).

З огляду на зазначене, заклад освіти для реалізації варіативної складової

навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради закладу може

використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів

та курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН і були

включені до Переліків навчальної літератури та навчальних програм у

попередні роки.

Інформуємо, що Державний стандарт базової середньої освіти,

затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р.

№ 898, буде застосовуватися у закладах загальної середньої освіти з 01 вересня

2022 року для учнів 5 класу.

Міністерством з метою забезпечення впровадження нового державного

стандарту базової середньої освіти:

затверджено Типову освітню програму для 5 – 9 класів закладів

загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235), яка буде

впроваджуватися поетапно з 2022/2023 навчального року

(режим доступу:https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/602/fd3/0bc/

602fd30bccb01131290234.pdf);

надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ МОН від 12.07.2021 № 795 із змінами) модельним навчальним

програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються

концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти.

З текстами модельних навчальних програм можна ознайомитись за

покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/

modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkolizaprovadzhuyutsya-

poetapno-z-2022-roku .

На сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено авторські

презентації модельних навчальних програм для 5 – 6 класів закладів загальної

середньої освіти (режим доступу: https://imzo.gov.ua/prezentatsii-model-nykhnavchal-

nykh-prohram-dlia-5-6-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/).

Для успішної реалізації основних положень Державного стандарту, що

впроваджуватиметься в масовій школі з 2022 р., відповідно до наказу

Міністерства освіти і науки України від 02.04.2021 № 406, у 2021 році

стартував інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня за темою

«Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для

закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту

базової середньої освіти». Цей проєкт реалізуватиметься на базі 136 закладів

освіти, що виявили ініціативу впроваджувати ідеї, принципи, ціннісні орієнтири

нового Державного стандарту, шукати оптимальні рішення, апробувати нові

навчальні матеріали, педагогічні техніки і прийоми тощо.

Також інформуємо, що у цьому році починає діяти загальнонаціональна

програма Президента України «Здорова Україна», покликана зробити

здоровий спосіб життя частиною українського менталітету. Складовою цієї

програми є «Модель здорової школи».

З метою обґрунтування та перевірки ефективності, а також

результативності методичного інструментарію впровадження й моніторингу

«Моделі здорової школи» Міністерством розпочата реалізація інноваційного

освітнього проєкту, який буде здійснюватись на базі закладів загальної

середньої освіти Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та

Херсонської областей (наказ МОН від 04.08.2021 № 626).

Модель здорової школи окреслює вісім компонентів, які необхідні

закладу освіти для формування безпечного та здорового освітнього

середовища: освітній простір; освіта в галузі здоров’я та безпеки; фізична

культура та рухова активність; здорове харчування; медична служба;

психологічна служба; підготовка і здоров’я вчителів; залучення сім’ї та

громади.

Реалізація інноваційного проєкту «Модель здорової школи» та його

результати – це внесок у реалізацію Національного плану заходів щодо

неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку

(затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня

2018 р. № 530-р), а також Національної стратегії створення безпечного та

здорового середовища в Новій українській школі (схвалена Указом Президента

України від 25 травня 2020 року № 195/2020).

Важливе питання для розбудови Нової української школи, перетворення

закладів загальної середньої освіти на простір здоров’я, де діти не втрачають

здоров’я, сидячи за партами і ведучи малорухливий спосіб життя, а навпаки –

зміцнюють імунітет, гармонійно розвиваються, демонструють високий рівень

рухової активності, фізично готуються до захисту своєї країни. Для досягнення

цієї мети розроблено нову модель фізкультурно-оздоровчої та спортивно-

масової роботи закладів загальної середньої освіти «Від “ДжуніорЗ” до

здорового способу життя». Географія

У 2021/2022 навчальному році учні 6 – 9 класів продовжать вивчати

географію за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від

07.06.2017 № 804, та навчальною програмою для 8 – 9 класів з поглибленим

вивченням географії, рекомендованою Міністерством освіти і науки України

(лист МОН від 25.08.2020 № 1/11-5718), що розміщені на офіційному вебсайті

МОН за посиланням

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalniprogrami-

5-9-klas

У старшій профільній школі учні 10 – 11 класів вивчатимуть географію на

рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень – 10 клас) та (35 годин, 1

година на тиждень – 11 клас), на профільному рівні (175 годин, 5 годин на

тиждень) за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від

23.10.2017 № 1407 (режим доступу: (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednyaosvita/

navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

Кількість годин на вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6 – 9

класів та 10 – 11 як на рівні стандарту, так і профільному, є орієнтовною, її

можна змінювати в межах визначеного навчального часу. Вчитель може на

власний розсуд змінити розподіл годин між темами і розділами, використати

години резервного часу з метою глибшого вивчення окремих тем, проведення

уроків узагальнення і систематизації знань після вивчення великих розділів і

тем, проведення екскурсій, зустрічей, обговорення дискусійних питань, що

виникли під час вивчення певних тем тощо.

Сьогодні перед учителем географії поставлено складне методичне

завдання – реалізувати на практиці компетентнісний підхід. У географічній

освіті це інноваційний напрям, що дає можливість по-новому сприйняти і

зрозуміти важливе методичне питання: «З якою метою вчити школярів

географії?». Інструментом забезпечення успіху навчання географії має стати

наскрізне застосування в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних

технологій (ІКТ): мультимедійні презентації, інтерактивні дошки, електронні

словники, довідники, енциклопедії та ін. засоби навчання, аудіо-, відеотехніка,

Інтернет-ресурси і т. п.

Сучасний учитель вибирає серед описаних у методичній літературі

технологій і методів той, який органічно поєднається з особливостями змісту

теми, що вивчається, індивідуальними особливостями учнів та їх підготовкою.

Наприклад, «перевернутий клас», «гейміфікація», «бріколаж», змішане

навчання (blended learning гібридне), система управління навчальним процесом

(LMS), «хмарне» навчання», «скрайбінг», «кейс-метод» та ін.

Оцінюючи результати навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії,

необхідно урізноманітнювати завдання, враховуючи всі рівні конгнітивного

домену.

Низький рівень знань вважається найнижчим рівнем, тестові завдання

цього рівня переважно вимагають згадати раніше засвоєний матеріал, це

112

завдання на перевірку знання термінології, фактів, визначень, класифікацій,

правил, методів і т. д.

Рівень розуміння вимагає інтерпретації матеріалу, трансформація

текстового матеріалу мовою карт, графіків і малюнків тощо.

Рівень застосування характеризує здатність використовувати вивчений

матеріал у новій ситуації. До цієї когнітивної категорії належить застосування

знань, законів, закономірностей у практичних ситуаціях, розрахунки із

застосуванням вивчених алгоритмів розв’язку тощо.

Рівень аналізу – здатність розкласти ціле на частини. Прикладами завдань,

що стосуються аналітичних здібностей, можуть бути такі, що потребують

зробити невизначені припущення, розрізнити факти та наслідки, вибрати

доречні дані.

Аналіз вимагає не лише володіння знаннями, а й розуміння взаємозв’язків

між різними типами відомостей. Аналіз вважається вищим когнітивним рівнем.

Рівень синтезу – складання цілого з частин. Прикладами завдань, що

стосуються здатності до синтезу, можуть бути такі, що потребують складання

відбору ознак, характеристик, дій або експерименту в конкретній ситуації,

створення нових прикладів, формулювання класифікаційних принципів.

Рівень оцінювання стосується здатності давати оцінку, зокрема критичну,

процесам, явищам, особливостям, доказам, перспективам. Створення тестових

завдань на рівень оцінювання є складним. Як правило, такі завдання базуються

на порівнянні, виборі за певним критерієм (провідний, важливий, поширений,

ефективний тощо), вони є об’єктивнішими, коли таке порівняння можливе.

Когнітивні рівні завдань корелюються вимогами до оцінювання рівня

навчально-пізнавальної діяльності учня, які педагогам відомі.

Рекомендовано при формуванні завдань для визначення рівня навчальних

досягнень використати досвід міжнародного дослідження PISA, яке є взірцевим

у створенні завдань, що їх найчастіше називають компетентнісно

орієнтованими.

Компетентнісно орієнтовані завдання мають розгорнутий стимул, в якому

міститься майже вся необхідна для виконання теоретична інформація, подекуди

навіть надлишкова – учні мають самі виокремити факти та дані, необхідні для

розв’язування задач та відповіді на запитання: вміння працювати в таких

«зашумлених» умовах є однією з важливих навичок компетентної людини.

Зазвичай стимул містить одну або декілька моделей, що дають змогу

представити дані, необхідні для роботи: у дослідженні PISA – це графічні,

математичні та вербальні моделі. За реалізації завдання в електронній формі

стимул може містити складні імітаційні моделі, аналіз яких дасть змогу учням

здобути необхідні для відповіді на запитання факти. Такі завдання апелюють до

важливих для учнів проблем і потреб, але часто це може бути прихованим, не

виокремленим у спеціальні речення.

Найповніше компетентнісний підхід можливо застосовувати у шкільному

курсі географії у 9 – 11 класах, коли учні вивчають сучасні географічні аспекти

буття суспільства. При цьому краєзнавчий компонент має бути спрямований на

формування свідомого громадянина України, адже патріотом може стати лише

113

той, хто знає і любить рідну землю, долучається до розвитку своєї малої

Батьківщини. Розквіт рідного краю залежить від свідомої активної

громадянської позиції кожного. Особливо важливим це стає в умовах, коли

значна частина владних повноважень передана на місця. Тому варто практичні

заняття проводити саме на основі вивчення місцевості, де мешкають учні. Саме

на прикладі підприємств, установ, організацій, які діють у населених пунктах

власно об’єднаних територіальних громад, можливо закріпити на практиці

ключові компетентності Нової української школи. Активна участь

старшокласників у громадських акціях об’єднаних територіальних громад

надає їм можливість відповідально ставитись до обрання свого місця у

дорослому житті, розвитку рідного села, селища, міста.

Цьому має сприяти запровадження сучасної економічної і соціальної

географії у курс середньої школи. Саме на засадах секторальної моделі

національної економіки, яка прийнята ООН, та КВЕД на основі стандарту

Євростату побудовано вивчення курсу економічної географії у 9 – 11 класах.

Замість застарілих радянських підходів у навчальний процес запроваджено

вивчення сучасної економіки на основі глобальних ланцюгів доданої вартості,

докладне вивчення особливостей розміщення виробництва товарів і надання

послуг. Запроваджено відповідний поняттєво-термінологічний апарат сучасної

європейської суспільної географії. Для кращого розуміння всіх термінів і

понять сучасної суспільної географії радимо користуватись єдиним в Україні

безкоштовним спеціалізованим науковим словником (режим доступу:

https://geohub.org.ua/geography).

Сучасна людина існує в умовах розвитку високих комп’ютерних

технологій, упровадження високошвидкісного Інтернету в усі сфери життя.

Людину практично з народження оточує перенасичене різноманітною

інформацією освітнє поле, орієнтуватися в якому стає дедалі складніше. Як

ніколи важливою стає проблема виховання такої особистості, яка не несе з

собою по життю непідйомний багаж енциклопедичних знань, а має таку

важливу якість, як критичне мислення, що дає змогу знаходити крихти істини у

потоці інформації з різних джерел. Людина потребує критичного мислення, яке

допомагає їй жити серед людей, соціалізуватися.

У цьому контексті безперечною вимогою часу є формування у здобувачів

освіти медіаграмотності. Зробити уроки більш цікавими для учнів, розвивати

в них не лише предметні компетентності, а й медіаграмотність допоможе

посібник: Медіаграмотність на заняттях з географії. Навчальне видання /

Філончук Зоя // За редакцією Волошенюк О., Іванова В. – Київ: АУП,

ЦВП, 2020. – 73 с., іл. Посібник є першим виданням в Україні, що розкриває

питання освіти з медіаграмотності на уроках географії. У книжці наведено

короткі теоретичні відомості про різні аспекти медіаграмотності, приділено

увагу питанням методики впровадження навчання з медіаграмотності та

розміщено численні моделі завдань, що можуть бути використані під час занять

із географії (https://www.aup.com.ua/mediagramotnist-na-zanyattyakh-z-geogr/).

Виконання аналітичних завдань та досліджень, спрямованих на розвиток

умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами

114

інформації, розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних

задач, здійснення порівняльного аналізу, що пропонуються під час виконання

програмних практичних робіт, через які реалізується практична спрямованість

курсу, стануть важливою формою і засобом перевірки та оцінювання

результатів навчання, які є обов’язковими для всіх учнів класу. Обов’язковими

для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.

Для учнів старшої школи, що вивчають географію на профільному рівні,

вчитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному

семестрі.

Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1 – 2

дослідження (упродовж року) та виконує індивідуально або в групі.

Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.

Письмові роботи з географії, у тому числі тематичні, що виконуються

протягом семестру, після завершення вивчення теми можуть виконуватися у

різному форматі.

Підсумкова (контрольна) робота, одна на рік готується вчителем –

рекомендовано тестовий формат з картографічним завданням; виконується

письмово і є обов’язковою.

Для запобігання перевантаження учнів, час проведення підсумкових

(контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним

заступником директора освітнього закладу за погодженням із вчителем.

Важливим залишається питання – робота з комп’ютерними симуляціями та

імітаційними параметризованими моделями. Наступна PISA буде

«електронною», а не «паперовою», тож треба готуватися до роботи з такими

завданнями, зокрема за допомогою геосервісів (Wikimapia (wikimapia.org);

Google Maps (maps.google.com); Google Earth (earth.google.com) та ін), що

надають інструменти для роботи з географічними даними та дозволяють

користувачеві ознайомлюватися з різними країнами світу і навіть віртуально

подорожувати; шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати,

доповнювати світлинами у наш інформаційний час достатньо.

«Список навчальних програм, підручників та посібників для закладів

загальної середньої освіти, яким надано гриф Міністерства освіти і науки

України або схвалення для використання в закладах загальної середньої освіти»

включає необхідне для успішного навчання навчально-методичне забезпечення

та розміщується на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту

освіти».

Також інформуємо, що на цьому сайті у розділі «Електронна бібліотека»,

крім електронних версій підручників з географії (режим доступу: https:

//lib.imzo .gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/), розміщено науково-популярне

видання серії «Шкільна бібліотека»: «Унікальні сторінки географії. Визначні

географічні відкриття» посібник для 5 – 6 класів закладів загальної середньої

освіти (авт. Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (режим доступу:

https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklnabbloteka/unkaln-stornki-geograf-viznachngeografchn-

vdkrittya-posbnik-ser-shklnabbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalnoseredno-

osvti-avt-glberg-t-g-lis-yu-vsovenko-v-v/).

115

Освітній процес з географії у 2021/2022 навчальному році має

здійснюватися з урахуванням Національного звіту за результатами

Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (далі – Національний звіт)

(режим доступу: http://testportal.gov.ua/), який містить рекомендації щодо

подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій

перспективах.

Один із напрямів підвищення рівня грамотності з природничо-наукових

дисциплін і географії зокрема в короткостроковій перспективі передбачає

розгляд можливостей оновлення навчальних ресурсів закладів освіти, це перш

за все зміст навчально-методичної складової шкільних предметів.

Цитуючи Національний звіт за результатами PISA із висновків: «Досвід

успішних освітніх реформ однієї країни найчастіше не можна використати в

іншій країні як готовий рецепт...», будемо формувати своє географічне освітнє

середовище, враховуючи кращий міжнародний досвід. Тим паче, що в

більшості випадків наслідки тих чи тих рішень, що можуть бути прийняті, в

тому числі за підсумками врахування результатів PISA, можна буде оцінити

лише за 5 – 7 років.

Учителі географії й цього навчального року можуть отримати фахову

підтримку, що надають традиційно науково-методичний журнал «Географія та

економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, журнал

«Географія. Книжковий додаток», науково-популярний журнал з природничих

дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм», що

відображають виклики та тенденції у географічній освіті. Сторінки видань

ознайомлюють з ідеями та найкращим досвідом педагогічних працівників за

всіма напрямами освітніх трансформацій.

Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті, відеолекції, інші

джерела:

1. Географіка. Географічний портал [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://geografica.net.ua/publ/galuzi geografiji/metodika vikladannja

geografiji/35

2. Інтернет на користь: онлайн ресурси для вивчення географії

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/post/internet-nakoristonlayn-

resursi-dlya-vivchennya-geografi

3. Всеукраїнська школа онлайн портал [Електронний ресурс].– Режим

доступу: https://lms.e-school.net.ua/

4. PISA: природничо-наукова грамотність / уклад. Т. С. Вакуленко, С. В.

Ломакович, В. М. Терещенко, С. А. Новікова; перекл. К. Є. Шумова. – Київ,

2018. – 119 с.

5. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості

освіти PISA-2018 / кол. авт.: М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В.

Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін.; Український центр

оцінювання якості освіти. – Київ: УЦОЯО, 2019. – 439 с.

116

Додаток ЗАХИСТ УКРАЇНИ