неділя, 21 червня 2020 р.

МАПИ географія

Онлайн-ресурси та дидактичні картки для занять з географії

Це безкоштовні онлайн-мапи, за допомогою яких можна порівнювати реальні розміри країн, дізнатись про наслідки підняття рівня моря, подорожувати планетою у різних геологічних епохах.

Цікава географія з доповненою реальністю для навчання дітей.

Відео-презентація. 
Для Apple посилання на мобільний додаток (ресурс платний).

Дитяча географічна вікторина "Країни світу". Роздрукуйте картки з прапорами.  Наведіть камеру мобільного приладу на картку. Пристрій розпізнає зображення та продемонструє  інтерактивну земну кулю.
Географія  «Чудеса світу». Роздрукуйте картинки за допомогою "Чудес світу". Наклейте їх на земну кулю. Наведіть на них свій планшет, і ваша дитина зможе оживити чудеса світу у своєму пристрої, і натиснувши на них, він потрапить на Земну кулю 3D.
Віртуальний глобус. Містить атлас світу - 240 країн, 4112 регіонів, 7144 населених пунктів.



Дидактичні картки Європа: 
49 двосторонніх карток (на одній стороні – назва держави, її національний прапор, місце на мапі Європи, на іншій – фотографія визначного місця і назва столиці (PDF).



Презентація-вікторина Європа (Всеосвіта).


1. Інтерактивна мапа визначних пам'яток України «Сім чудес України»




2. Кartographia – спеціалізований державний картографічний ресурс, на якому представлено безкоштовні інтерактивних мапи за шкільною програмою. 
Спрощена демо-версія:
„Історико-географічні землі. Формування території України” 
„Адміністративно-територіальний устрій”
„Фізична поверхня”
„Тектонічні структури”
„Геологічна будова”
„Мінерально-сировинні ресурси”
„Геоморфологічна будова”
„Кліматичні умови та ресурси”
„Внутрішні води”
„Природні комплекси Чорного та Азовського морів”
„Ґрунти”
„Рослинний покрив”
„Тваринний світ”
„Ландшафти”
„Фізико-географічне районування”
„Використання природних умов і ресурсів та їхня охорона”

3. Ecomapa – сайт всеукраїнського обліку стихійних сміттєзвалищ. У межах сайту можна переглядати наявну інформацію про їхній реєстр та ліквідацію, а також подавати власні звернення та відслідковувати їхнє виконання (ресурс створено за ініціативи Міністерства екології і природних ресурсів України).

4. Пазл "Об'єднай Україну".
Можна зробити самостійно або придбати на сайті.
Пазл складається з 25 адміністративних територій України з позначками місцерозташування обласних центрів та з основними річками, а також містяться герби.
Застосування пазлу може бути дуже різноманітним:
  • усна та письмова (на самих пазлах) перевірка знань: туристичні принади, рослини й тварини, промисловість тощо;
  • ігри на швидкість (зібрати пазл у командах або поєднати герби з областями);
  • рольові ігри (учні в ролі представників областей домовляються між собою про співпрацю або шукають спільні культурні риси).
5. Дидактична гра "Видатні місця України".

101 картка на 26 аркушах (цифровий варіант), де з однієї сторони – фото видатних місць України (природні, архітектурні), з іншої – назва, розташування на карті та координати місця (PDF).




6. Карта світу для веселого вивчення географії по НУШ (Всеосвіта)


7. Інтерактивна карта втрачених історико-архітектурних пам’яток Тернопілля
"Втрачені історико-архітектурні пам'ятки Тернопілля"

ВИПУСКНИЙ ВИСТУП

ВИПУСКНИЙ

Притча про чотири свічки: читається за хвилину, корисна – на все життя

   
Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули. Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють.
Перша сказала:
– Я – Спокій … На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!
І вогник цієї свічки згас.
Друга ледь чутно промовила:
– Я – Віра … На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі.
Ледве вона замовкла, подув легкий вітерець і загасив свічку.
Третя свічка засмутилася:
– Я – Любов … У мене більше немає сил підтримувати свій вогник. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять навіть тих, хто їх любить найбільше – своїх близьких, – сказала вона і згасла.
Раптом до кімнати зайшов хлопчик і, побачивши три згаслі свічки, злякано закричав:
– Що ви робите!? Ви повинні горіти – я боюся темряви! – плакав він.
Четверта свічка промовила:
– Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити і інші три свічки. Адже я – Надія.
Нехай вогонь Надії завжди горить у вашій душі!


середа, 17 червня 2020 р.

вівторок, 16 червня 2020 р.

Чому циклони і антициклони визначальні елементи атмосферної циркуляції?

Залежно від виду зображуваного на карті явища ізо­лінії мають назви:

ізобари (від грец. маса, вантаж) – лінії однакового тиску;
ізобати (від грец. глибина) – лінії однако­вих глибин, морів, океанів тощо;
ізогіпси (від грец. – висота) – лінії однако­вих висот над рівнем моря;
ізотерми (від грец. – тепло) – лінії однако­вих температур;
ізогеотерми (від грец. – Земля і теп­ло) – лінії однакових температур усередині земної кори;
ізогієти (від грец. – дощ) – лінії однакової кількості атмосферних опадів;
ізогони (від грец. – кут) – лінії однакового магнітного схилення;
ізопори (від грец. – прохід, отвір, свердловина) – лінії однакової річної зміни магнітного схилення;
ізодинами (від грец. – сила) – лінії одна­кової напруги магнітного поля Землі;
ізодеми (від грец. – народ) – лінії однакової густоти населення;
ізохрони (від грєц. – час) – лінії однакових дат або проміжків часу;
ізопаги (від грец. – крига) – лінії однакової тривалості крижаного покриву;
ізотахи (від грец. – швидкість) – лінії одна­кової швидкості течій річок, вітру;
ізоанемони (від грец. – вітер) – лінії одна­кової середньорічної швидкості вітру;
ізовели (від грец. – швидкий) – те саме, що ізоанемони;
ізопектики (від грец. – затверділий, замер­злий) — лінії одночасного замерзання вод;
ізотери (від грец. – літо) – лінії однакової середньої літньої температури повітря;
ізонефи (від грец. – хмара) – лінії однако­вої хмарності на даний момент або за даний період;
ізосейсти (від грец. – приведений у коливання) – лінії однакової сили коливання поверхні Землі під час землетрусів;
ізохазми (від грец. – височінь) – лінії одна­кової повторюваності полярних сяйв;
ізоактиніки (від грец. – промінь) – лінії однакової сонячної радіації;
ізобронти (від грец. – грім) – лінії однакової кількості днів з грозою;
ізофени (від грец. – явище) – лінії одночасного настання або тривалості певного сезонного явища;
ізогаліни (від грец. – соляний) – лінії одна­кової солоності у водоймах;
ізобази (від грец. – основа) – лінії однакових тектонічних піднять (ізоанабази) чи опускань (ізокатобази);
ізоглоси (від грец. – мова) – лінії однакових мовних особливостей населення.

ЯК ЗРОБИТИ МАКЕТ ДІЮЧОГО ВУЛКАНУ?




Як зробити макет діючого вулкану

https://naurok.com.ua/post/vulkan-na-shkilnomu-podvir-vidovischni-eksperimenti-na-bud-yakiy-

smak


Обираємо найзручніший варіант експериментального вулкану для вашого уроку.
Вулкани є одним з найбільш небезпечних і захопливих явищ природи. Багато хто хотів би побачити виверження вулкану на власні очі (з безпечної відстані, звісно). Тож не дивно, що експеримент, який його імітує, користується неймовірною популярністю. До того ж він не просто видовищний, а ще й чудово підходить для пояснення матеріалу різних дисциплін: географії, хімії, геології.
Як створити вулкан? Варіантів безліч. Деякі з них зовсім прості, а інгредієнти, що знадобляться для роботи, можна купити у найближчому супермаркеті. А от заради інших (особливо видовищних) доведеться придбати справжні реактиви. Ми пропонуємо кілька варіантів експериментів, серед яких ви зможете обрати найцікавіший

Варіант 1. Класичний вулкан

Обладнання: 
  • макет вулкану з паперу;
  • сода;
  • пляшка або трубка;
  • миючий засіб (має добре пінитись);
  • барвник (червоний), або гуаш;
  • оцет.
Перебіг експерименту: 
  1. Створіть макет вулкану зі старих газет, розчину крохмалю або рідкого клею.
  2. Помістіть усередину пляшку або трубку (наявність вузької «шахти» якою вивергатиметься лава, зробить реакцію більш ефектною).
  3. Усередину засипте соду.
  4. Додайе мило та барвник. Наприклад, миючий засіб, який зробить лаву пінною та пухкою.
  5. Коли підготовку завершено, вилийте у кратер вулкану оцет, поєднання якого з содою призведе до хімічної реакції. Тривалість виверження залежить від кількості соди й оцту.
Це найбільш традиційний варіант: безпечний, простий, доступний. Виконати його та відчути себе справжнім хіміком може будь-який школяр.

Варіант 2. Кислотний вулкан

Обладнання:
  • пляшка;
  • картон, папір або пластилін для виготовлення гори;
  • вода;
  • сода;
    лимонна кислота;
  • харчовий барвник або гуаш (червона, помаранчева);
  • миючий засіб.
Перебіг експерименту: 
  1. Створюємо вулкан (як у попередньому варіанті).
  2. Заповнюємо пляшку на ⅔ водою, додаємо барвник, розчин для миття посуду та 5 столових ложок соди.
  3. У іншій пляшці розводимо лимонну кислоту у співвідношенні 5 столових ложок на 1,5 стакани води.
  4. Поміщаємо пляшку з содою у вулкан та виливаємо всередину лимонну кислоту.
Відбувається процес нейтралізації двох речовин – соди та лимонної кислоти. Кислота та луг нейтралізують одне одного, виділяючи вуглекислий газ. СО₂ перетворює суміш на піну (завдяки засобу для миття посуду), що у багато разів перевищує внутрішній простір вулкану та вивергається назовні.

Варіант 3. Вогняний вулкан

Обладнання:
  • металева пластина (використовуємо її якщо дослід відбувається у приміщенні, на дерев’яному столі);
  • запальничка або довгий сірник;
  • біхромат амонію (що більше реактиву, то ефектнішим вийде дослід).
Перебіг експерименту: 
  1. Насипте певну кількість дихромату амонію гіркою на землю або металеву/кам’яну пластину.
  2. Підпаліть його згори. Може знадобитись довше потримати вогонь біля реактиву.
  3. Біхромат починає вигоряти, перетворюючися на чорну речовину – оксид хрому та газоподібний азот. При цьому гірка перетвориться на кратер, жерло якого буде випускати вогонь, іскри та частки попелу. Подібний експеримент діти мають робити виключно у присутності дорослих.
Вам знадобляться справжні реактиви. Це один із найдорожчих варіантів, але ефект того вартий. Але обережно: під час горіння варто остерігатися потрапляння часток на шкіру, адже речовина викликає алергію. Важливо добре провітрювати приміщення, не вдихати випаровування та дотримуватися правил пожежної безпеки. А ще краще – проводити експеримент на відкритому повітрі.

Варіант 4. Веселий та бюджетний 

Обладнання:
  • пляшка Кока-коли (спрайту, фанти, мірінди);
  • пакунок цукерок Ментос;
  • рідке мило або засіб для миття посуду.
Перебіг експерименту: 
  1. Беремо порожню пластикову пляшку та на наливаємо у неї половину газованого напою.
  2. Закопуємо пляшку з напоєм у пісок (або у землю), утворивши навколо щось схоже на гору.
  3. Виливаємо у пляшку трохи засобу для миття посуду.
  4. Висипаємо кілька цукерок Ментосу та відходимо. Експеримент варто проводити виключно на відкритому повітрі, адже виверження супроводжується появою великої кількості піни.
Чому такі прості інгредієнти так реагують? Справа у тому, що у склад Кока-коли входить ортофосфорна кислота, тоді як Ментос містить лужні компоненти. При взаємодії кислоти та лугу відбувається хімічна реакція з виділення вуглекислого газу.

Варіант 5. «Фізіологія» виверження

Обладнання:
  • пластикові тарілки;
  • морозиво;
  • шоколад або фруктовий наповнювач для морозива (у пластиковій пляшці);
  • ніж або ножиці;
  • пластикова (прозора) баночка з желе;
  • шприц (медичний або кулінарний);
  • довга дерев’яна паличка.
Перебіг експерименту «частина 1»: 
  1. Робимо у дні пластикової тарілки отвір, відкриваємо пляшку з рідким шоколадом та вставляємо горловину в отвір.
  2. Викладаємо морозиво у пластикову тарілку (як показано у відео).
  3. Починаємо стискати пластикову пляшку з шоколадом, доки її вміст не проб’є собі шлях крізь шари морозива.
Ми отримали достатньо правдоподібну модель виверження. Якщо попередні варіанти експерименту імітують виключно зовнішні ефекти, то цей яскраво продемонструє, що саме відбувається у вогняній горі. Під тиском магма піднімається та розриває вершину вулкану, викидаючи вогняні потоки назовні.
Аби краще роздивитися, як саме магма рухається всередині вулкану, продовжіть експеримент.
Перебіг експерименту «частина 2»:
  1. Беремо високу баночку прозорого фруктового желе. У протилежному випадку проходження «лави» не вийде достатньо наочним. Ножицями зрізаємо її дно. Тепер половина желе має лишатись у банці, а половина – на відкритому повітрі.
  2. За допомогою дерев’яної палички створюємо «основну шахту», якою просуватиметься лава. Проштрикуємо желе, прокручуємо паличку кілька разів, аби переконатися, що центральний отвір достатньо відкритий. Виймаємо паличку та за бажанням робимо «бокові отвори» (як вказано у відео), крізь які виходитиме лава.
  3. Набираємо у шприц шоколад або мед, протикаємо кришку баночки з желе та вприскуємо шоколад всередину. Спостерігаємо рух шоколаду всередині желе.
Кожен із експериментів має свій рівень складності та покликаний продемонструвати різні явища: від вогняних ефектів, до тиску в земній корі. Фінансова доступність, безпека, легкість виконання, видовищність – експерименти мають свої переваги і недоліки, тож вибір лишається за вами.
Вулкани є одним з найбільш небезпечних і захопливих явищ природи. Багато хто хотів би побачити виверження вулкану на власні очі (з безпечної відстані, звісно). Тож не дивно, що експеримент, який його імітує, користується неймовірною популярністю. До того ж він не просто видовищний, а ще й чудово підходить для пояснення матеріалу різних дисциплін: географії, хімії, геології.
Як створити вулкан? Варіантів безліч. Деякі з них зовсім прості, а інгредієнти, що знадобляться для роботи, можна купити у найближчому супермаркеті. А от заради інших (особливо видовищних) доведеться придбати справжні реактиви. Ми пропонуємо кілька варіантів експериментів, серед яких ви зможете обрати найцікавіший


неділя, 7 червня 2020 р.

НАЙСКЛАДНІШІ ТЕСТИ ЗНО З ГЕОГРАФІЇ 2019 р

Готуємось до ЗНО
Переваги та недоліки функціонування електростанцій
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3220218258041798&id=100001609663918

НАЙСКЛАДНІШІ ТЕСТИ ЗНО З ГЕОГРАФІЇ 2019 р

https://www.youtube.com/watch?v=bC5RZZs8K_k


Географічні загадки віршиками
https://geographer.com.ua/content/geografichni-zagadki-u-virshah

Географічні загадки у віршах

Опубліковано admin Срд, 01/22/2014 - 20:56



Назви ізоліній

Опубліковано admin Чтв, 03/13/2014 - 13:24

Залежно від виду зображуваного на карті явища ізо­лінії мають назви:
ізобари (від грец. маса, вантаж) – лінії однакового тиску;
ізобати (від грец. глибина) – лінії однако­вих глибин, морів, океанів тощо;
ізогіпси (від грец. – висота) – лінії однако­вих висот над рівнем моря;
ізотерми (від грец. – тепло) – лінії однако­вих температур;
ізогеотерми (від грец. – Земля і теп­ло) – лінії однакових температур усередині земної кори;
ізогієти (від грец. – дощ) – лінії однакової кількості атмосферних опадів;
ізогони (від грец. – кут) – лінії однакового магнітного схилення;
ізопори (від грец. – прохід, отвір, свердловина) – лінії однакової річної зміни магнітного схилення;
ізодинами (від грец. – сила) – лінії одна­кової напруги магнітного поля Землі;
ізодеми (від грец. – народ) – лінії однакової густоти населення;
ізохрони (від грєц. – час) – лінії однакових дат або проміжків часу;
ізопаги (від грец. – крига) – лінії однакової тривалості крижаного покриву;
ізотахи (від грец. – швидкість) – лінії одна­кової швидкості течій річок, вітру;
ізоанемони (від грец. – вітер) – лінії одна­кової середньорічної швидкості вітру;
ізовели (від грец. – швидкий) – те саме, що ізоанемони;
ізопектики (від грец. – затверділий, замер­злий) — лінії одночасного замерзання вод;
ізотери (від грец. – літо) – лінії однакової середньої літньої температури повітря;
ізонефи (від грец. – хмара) – лінії однако­вої хмарності на даний момент або за даний період;
ізосейсти (від грец. – приведений у коливання) – лінії однакової сили коливання поверхні Землі під час землетрусів;
ізохазми (від грец. – височінь) – лінії одна­кової повторюваності полярних сяйв;
ізоактиніки (від грец. – промінь) – лінії однакової сонячної радіації;
ізобронти (від грец. – грім) – лінії однакової кількості днів з грозою;
ізофени (від грец. – явище) – лінії одночасного настання або тривалості певного сезонного явища;
ізогаліни (від грец. – соляний) – лінії одна­кової солоності у водоймах;
ізобази (від грец. – основа) – лінії однакових тектонічних піднять (ізоанабази) чи опускань (ізокатобази);
ізоглоси (від грец. – мова) – лінії однакових мовних особливостей населення.